"Місце для життя" Влади Ралко та Володимира Буднікова на Open Studios 2025
6–7 вересня у Künstlerhof Frohnau відбулися Open Studios 2025 – подія, що традиційно проходить двічі на рік, навесні та восени. Відкриті студії дають змогу відвідувачам побачити майстерні митців та поспілкуватися з ними безпосередньо. Свої двері для публіки відчинили Влада Ралко та Володимир Будніков, які представили спеціально створену експозицію «Місце для життя». Частина робіт експонувалася вперше — зокрема серія «Ліс» Буднікова та нові живописні роботи Ралко із серії, що поки не має назви.
«Ми живемо і працюємо тут як художники, але наш дім — Україна. Кожен момент побаченого стає повідомленням про пам’ять, реальність і дім. Відкрита майстерня з роботами як із проєкту в процесі, так і з попередніх серій — це доказ тяглості часу та нашої присутності в моменті історії», — зазначає Влада Ралко.
На два дні лісова майстерня митців перетворилася на чотирикімнатний галерейний простір. Вхідна зала знайомила глядачів із роботами серії «Ліс» Володимира Буднікова. Художник далі розвиває чи не найголовнішу тему у власних практиках - тему пейзажу, цього разу зображуючи ліс як метафізичний, багатошаровий, контрастний простір. На одній із робіт крізь абстрактні форми проступає іронічний напис: «Ліс біля озера дуже красивий».
У другій залі полотна Буднікова трансформувалися у скульптурні об’єкти, подібні до японських шьоджі, що розділяли простір великої кімнати. Поруч була представлена інсталяція Влади Ралко «Недільний обід», уже відома публіці завдяки попереднім показам у Німеччині та Україні. Цього разу художниця доповнила її цупкою скатертиною, з якої проростає хутро — фрагмент із серії «Не моя кімната». За словами мисткині, подібне «сервування» вона здійснила вперше. Над столом висіла картина з нової серії художниці: на полотні постає людиноподібна істота — чи озвіріла людина, що рухається на чотирьох і вдивляється вдалечінь, ніби одночасно утікаючи та полюючи на когось. Ця серія продовжує й поглиблює традиційний для Ралко мотив тілесного гротеску та боді-горору: деформовані тіла, черепи та дослідження кордонів між тваринним та людським.
У кінці зали на відвідувачів чекала картина Володимира Буднікова, яка відсилає до Малевича — на полотні зображено чорний квадрат. Розташована у своєрідній «ризниці» цього простору, прихована за полотнами, що нагадують японські шьоджі, робота набуває вигляду сакрального, недосяжного образу. У цьому просторі також розміщений екран із відео на основі робіт Влади Ралко з серії «Львівський щоденник», над якою художниця працює досі. Серія налічує вже понад тисячу графічних малюнків, які нещодавно були опубліковані у спеціальному виданні.
Третій простір – коридор, де зазвичай працює Будніков, заповнений роботами із серії «Ліс». Важкі, пастозні полотна вкрили стіни, занурюючи глядача в густу матеріальність живопису. Далі відвідувачі потрапляли до невеликої кімнати, яка слугує майстернею Влади Ралко. Там були представлені об’єкти та малюнки із серії «Не моя кімната» та нової серії, що експонувалася вперше. Простір був ніби оживша графіка Ралко, наповнена психологізмами: за ліжком ховався гігантський щур, а посеред ліжка розмістився чорний фалічний символ. Поруч світилася лампадка — модель кінетичної скульптури з оком художниці, що спостерігає за всім. На робочому столі розташовувалися швидкі замальовки шариковою ручкою.
Експозиція «Місце для життя» у рамках Open Studios 2025 постала не просто як показ нових і вже відомих робіт Влади Ралко та Володимира Буднікова, а як ретельно вибудувана багатошарова розповідь про пам’ять, тіло, простір і присутність у часі. Вона поєднала інтимність майстерні з масштабом галерейного простору, створюючи унікальний досвід для відвідувачів.
Будніков розгортає метафізичну тему природи через серію «Ліс», перетворюючи пейзаж на середовище роздумів і контрастів. Ралко продовжує дослідження тілесного і психологічного, втілюючи його у формах боді-горору, що водночас лякають і притягують. Разом їхні роботи формують простір, де особисте й історичне, іронія та сакральність, фрагментарність і цілісність вступають у складний багаторівневий діалог.
