Особистий кабінет / Mein Konto

Зазвичай форма мови у віртуальному особистому кабінеті наслідує мову людських стосунків. Утім, в межах онлайн простору для сплати рахунків мовні конструкції з етичної площини переходять до економічної, а вирази з лексикону особистого кабінету, як-то «персоналізований досвід», «кредит довіри», «власний баланс», втрачають вагу та сенс, перетворюючись на абстракцію.

Make it stand out

Whatever it is, the way you tell your story online can make all the difference.

Поняття відповідальності як реакції на запит до власної людської сутності деградує до відповідального ставлення до вчасної сплати за послуги постачальників комфорту. Доброчесність стосунків в особистому кабінеті підміняється регулярністю грошових внесків. Ці стерильні відносини не лише оминають принципи людського буття, але ще якось хитро засмоктують людські чутливість і пристрасть до свого заздалегідь унормованого несправжнього світу. Зручність системи настільки зваблива, що стає чимось на кшталт головної дороги, витісняючи заборгованості людської особистості перед власним людським буттям і спільною долею на дальні манівці.

Замість віртуального Будніков влаштовує реальний особистий кабінет всередині дуже персоналізованого берлінського простору від Інке та Хінріка Баллерів, але завдяки віртуальному показу скасовує обмежений доступ, обов’язковий для особистого кабінету. Він наповнює, чи то, ба більше, переповнює інтер’єри роботами-викликами, створеними у хвилі сьогоднішнього історичного часу, які наповзають на меблі, частково висять у повітрі, змінюючи архітектурний малюнок приміщень та завойовуючи місця більше, ніж для них зазвичай відводять. Живописні полотна ніби відкинули свої рами та впритул наблизилися своєю шкірою до тих, хто готовий бути серед них. 

Принцип розташування робіт всередині виставкових кімнат балансує у перехідній точці, де хаос починає укладатися в стрій, а абстрактні роботи взаємодіють у просторі та з простором, утворюючи солідарний лад. Будніков організовує всередині свого «Особистого кабінету» порядок, де відповідність елементів новоствореного реального простору має нагадувати про так само реальну відповідальність. 

Порівняння перекладів начебто суто технічного поняття «Особистий кабінет» (укр.) і «Mein Konto» (нім.) висуває вже етичне питання щодо особистого рахунку, за яким доведеться платити згідно запиту власного сумління тим, хто вважає себе приналежним до цивілізованого людства. Годі й казати, що зволікання з оплатою загрожує існуванню цивілізації як такої. 

Влада Ралко, 2024