Ці десять книжок про скульптуру та скульпторів дозволять поглянути на мистецтво з різних ракурсів: як на особисту історію художника; як на обличчя міста й простору навколо нас; як на історію розвитку технологій і культури; або ж як на втілення нашої ідентичності й тілесності. Частина з цих видань не мають українського чи російського перекладів, однак є унікальними та важливими для розуміння скульптури.

Пряма мова скульпторів

Річард Серра та Хал Фостер «Розмови про скульптуру» (Conversations about Sculpture)

Річард Серра — один із найцікавіших американських скульпторів, який за допомогою переважно промислових матеріалів (сталі, металу, резини) зводив масштабні мінімалістичні скульптури. Вони мали впливати на сприйняття глядачем простору навколо, змінювати відчуття часу й емоційний стан людини. У своїх роботах Серра виступав не лише як митець, але й у ролі філософа та дослідника. Через це його розмови з арткритиком Халом Фостером особливо ґрунтовні: у книжці 2018 року вони обговорюють важливість різноманітних джерел натхнення (від ренесансних скульпторів і японських садів до психоаналізу й інженерних винаходів), аналізують сучасність і біографію самого Серри. Тоді як життєпис скульптора можна назвати зрізом цілої епохи, враховуючи, що він народився в 1938 році та зазнав багатьох трансформацій і впливів на своєму творчому шляху.

Йозеф Бойс і Волкер Гарлан «Що таке мистецтво?» (What is art?)

Ще одна книжка у форматі діалогів митця та арткритика — але зовсім інша за змістом. У минулому столітті Бойс впроваджував у артспільноту важливу ідею: митець має не демонструвати глядачу власну геніальність, а допомагати аудиторії самостійно творити мистецтво завдяки інструментам, що надаються художником. Тобто, бути медіатором, а не месією. Тож Йозеф Бойс був саме «соціальним скульптором» — його просторові твори мали проникати в різні сфери життя людей, часто суміщалися з акціонізмом і політичними висловлюваннями. У книжці Бойс пояснює свої погляди на скульптуру, а також надає альтернативу, як займатися мистецтвом у сучасному світі.

Огюст Роден «Бесіди про мистецтво»

Свої погляди на скульптуру детально описував і модерний скульптор Огюст Роден. Його стиль розповіді більш піднесений і поетичний, аніж у попередніх книжках з добірки. Роден міркує над поняттями краси, природи, спадку Античності й Відродження, вірить у високі цілі мистецтва та оцінює інших скульпторів. Розмови з Роденом були записані Полем Гзеллем майже без змін, а у якісному перекладі вони можуть створити відчуття «підслуховування» чи особистісного спілкування зі скульптором.

Історія

Пол Грінхал «Кераміка, мистецтво та цивілізація» (Ceramic, Art and Civilization)

Дослідити якийсь вид мистецтва від століть минулої ери до наших днів — завжди амбітна задача. Куратору та історику мистецтв Полу Грінхалу вдалося це зробити не тільки якісно, але й подати інформацію про керамічні вироби неочікувано захопливо. Автор не концентрується лише на західному контексті, але й багато уваги приділяє мистецтву Азії й корінних народів Америки. Керамічні твори стають справжнім порталом до розуміння побуту, мислення й розвитку людини крізь тисячоліття.

Дайан Дюран «Інноватори в скульптурі» (Innovators in Sculpture)

Мистецтво залежить не лише від ідей і емоцій, але й від технологій — з їхнім розвитком неодмінно змінюється вигляд, форма та доступність творів. У скульптурі це проявляється особливо помітно: нові матеріали й техніки дозволяють митцям робити речі, які ще кілька років тому здавалися фантастичними. Авторка книги про інновації в скульптурі бере ще триваліший проміжок часу (а саме з античного Єгипту) для того, щоб оцінити зміни як у мистецтві, так і технологічному розвитку людства.

Критичний погляд

Розмарі Берроу «Гендер, ідентичність і тіло у давньогрецькій і давньоримській скульптурі» (Gender, Identity and the Body in Greek and Roman Sculpture)

Рідкісна, але точно варта уваги книга британської історикині мистецтв. Берроу досліджувала, як сучасні поняття гендеру та ідентичності можна долучити до аналізу антично скульптури, яка традиційно сприймається як канон краси й гармонії в мистецтві. За допомогою такої призми ми краще можемо зрозуміти, як і чому античні майстри почали зображувати тіла зовсім інакше від їхніх сучасників із інших культур, що за світогляд і філософія супроводжувало ці образи. Але ще краще книга сприяє розумінню, як саме ми використовуємо поняття гендеру та ідентичності, коли дивимося на класичну скульптуру.

Українська скульптура

Галина Скляренко «Нова українська скульптура»

У цій книзі можно знайти описи й роздуми авторки над творчістю таких українських скульпторів, як Назар Білик, Дмитро Грек, Петро Гронський, Єгор Зігура, Олексій Золотарьов, Ілля Новгородов, Віталій Протосеня та Даніїл Шуміхін. Вона допоможе сформувати уявлення, хто з «молодого» покоління сьогодні активно працює зі скульптурою. Хоча це видання й надає доволі одноманітний погляд на актуальні мистецькі процеси, але є одним із небагатьох, що взагалі торкається теми української скульптури.

Ксенія Степась «Київські маскарони»

Маскарон — це ті обличчя (маски) людей, звірів чи химер, які прикрашають багато будівель. Декоративні горельєфні елементи можна побачити на вулицях більшості старих міст, якщо піднімати голову й дивитися на колони, арки, фронтони, фонтани та просто навколо себе. Для того, щоби знайти, побачити й зрозуміти київські маскарони, художниця Ксенія Степась провела власне дослідження. У книжці можна дізнатися історії відомих модерних будівель та особливості маскаронів, що їх прикрашають — зокрема, Будинку з химерами, Клініки Маковського чи Будинку Майкапар.

Марина Протас «Скульптурні симпозіуми України»

*Національна академія мистецтв України, 2012*

Ця монографія вивчає скульптурні симпозіуми до 2012 року (саме тоді вийшла книга) — здавалося б, за майже десятиліття відбулося достатньо змін, щоби видання морально застаріло. Однак при ближчому огляді виявляється, що більшість імен скульпторів на симпозіумах не змінилася, а деякі проблеми не зникають. Наприклад, Протас зазначає, що фактично єдиною учасницею симпозіумного руху на той час була Людмила Мисько — сьогодні кількість жінок на симпозіумах майже не зросла. Також у монографії можна знайти цікаві речі для розуміння витоків і особливостей локального контексту скульптурних симпозіумів.

Для дітей

Штепанка Секанінова, Якуб Ценкл «33 найвідоміші картини та скульптури»

Прості описи різних течій мистецтва та відомих творів, яскраві ілюстрації, інтерактивні завдання — ця типова дитяча книжка допоможе пояснити не лише дитині, але й собі, чому «Мислитель» Огюста Родена, «Дискобол» Мирона, Статуя Свободи або Маннекен Піс (інша назва — «Хлопчик, що пісяє») варті уваги та роздумів над ними. А також, що нового про культуру можна дізнатися, коли наступного разу дивитимося на скульптури в публічних просторах.

Featured